Zmiany strukturalne rynku pracy w Polsce. Nowe wyzwania i szanse dla cudzoziemców i cudzoziemek

Rynek pracy w Polsce, podobnie jak w innych krajach Unii Europejskiej, przechodzi wyraźne zmiany. Wpływają na niego nowe technologie, sztuczna inteligencja, zielona transformacja, nowe modele pracy i demografia. Nie oznacza to, że dotychczasowe zawody znikną z dnia na dzień. Raczej zmienia się zapotrzebowanie na konkretne umiejętności, a pracodawcy coraz częściej zwracają uwagę nie tylko na doświadczenie, lecz także na gotowość do uczenia się i dostosowywania do nowych warunków.

Zróżnicowanie regionalne rynku pracy i możliwości zatrudnienia

Dla osób z doświadczeniem migracji ma to bardzo praktyczne znaczenie. Polska nadal pozostaje krajem o dużym zapotrzebowaniu na pracowników i pracowniczki z zagranicy. Znalezienie pierwszej pracy nie zawsze wystarcza, aby poczuć się pewnie na rynku. Coraz ważniejsze staje się pytanie o to, które branże i zawody dają szansę na stabilność, lepsze warunki i dalszy rozwój.

Bezrobocie rejestrowane w Polsce utrzymuje się na stosunkowo niskim poziomie — w kwietniu 2026 roku wynosiło 6%. Sytuacja różni się jednak w zależności od regionu. Najłatwiej o pracę jest zwykle w dużych ośrodkach miejskich i regionach o silniejszej gospodarce, takich jak Warszawa, Poznań, Katowice, Wrocław czy Kraków. Potwierdza to również rozmieszczenie pracowników z zagranicy. Według danych Głównego Urzędu Statystycznego (GUS) w październiku 2025 roku co piąty cudzoziemiec wykonujący pracę w Polsce mieszkał w Warszawie i jej najbliższych okolicach. Nie oznacza to jednak, że poza dużymi miastami nie ma możliwości zatrudnienia. W wielu mniejszych miejscowościach pracodawcy również poszukują rąk do pracy, zwłaszcza w produkcji, transporcie, opiece, budownictwie, usługach i rolnictwie.

Cudzoziemcy i cudzoziemki na rynku pracy a gospodarka

W ostatniej dekadzie Polska wyraźnie zmieniła swoją rolę migracyjną. Do niedawna wiele osób wyjeżdżało stąd do pracy za granicę, teraz jest państwem przyjmującym coraz większą liczbę pracowników z innych krajów. Pracę w Polsce wykonuje ponad 1,3 miliona osób cudzoziemskich. Ich obecność jest ważna nie tylko ze względu na bieżące potrzeby firm, lecz także z powodu demografii. Społeczeństwo się starzeje, a liczba osób w wieku produkcyjnym będzie w kolejnych latach maleć. Polski Instytut Ekonomiczny szacuje, że do 2035 roku liczba pracujących w Polsce może zmniejszyć się o 2,1 miliona osób. Oznacza to, że zapotrzebowanie na pracowników z zagranicy nie jest zjawiskiem chwilowym, lecz jednym z elementów długoterminowej odpowiedzi na potrzeby gospodarki.

W jakich branżach występują niedobory kadrowe?

Zapotrzebowanie na pracowników i pracowniczki z zagranicy pozostaje wysokie, ale nie przekłada się automatycznie na łatwy dostęp do każdej pracy ani na warunki zgodne z oczekiwaniami kandydatów i kandydatek. Rynek pracy staje się coraz bardziej wymagający. Pracodawcy nadal zgłaszają braki kadrowe, ale jednocześnie częściej szukają osób z konkretnymi kwalifikacjami, doświadczeniem, znajomością języka albo gotowością do przyuczenia się do zawodu.

Dostęp do zawodów: możliwości i bariery

Największe szanse zatrudnienia nadal występują w sektorach, w których brakuje rąk do pracy. Dotyczy to między innymi przemysłu, transportu, logistyki, budownictwa, usług, gastronomii, opieki, ochrony zdrowia i edukacji. Widać to również w statystykach dotyczących legalizacji pracy cudzoziemców. W 2025 roku najwięcej dokumentów legalizujących pracę dotyczyło przetwórstwa przemysłowego, transportu i gospodarki magazynowej, usług administrowania i wspierających, w tym agencji pracy tymczasowej, oraz budownictwa. Jednocześnie najczęściej były to stanowiska pracowników wykonujących prace proste, robotników przemysłowych i rzemieślników oraz operatorów i monterów maszyn. Specjaliści stanowili niewielką część tej grupy.
Te dane dobrze pokazują ważne zjawisko: cudzoziemcy często znajdują zatrudnienie tam, gdzie braki kadrowe są największe, ale nie zawsze jest to praca odpowiadająca ich rzeczywistym kwalifikacjom. Dla wielu osób pierwsza praca po przyjeździe do Polski jest sposobem na wejście na rynek, zdobycie stabilności i niezależności finansowej. Nie musi jednak wyznaczać dalszej ścieżki zawodowej.

Zgodnie z Barometrem Zawodów największy rozdźwięk między zapotrzebowaniem pracodawców a dostępnością kandydatów w 2026 roku występuje przede wszystkim w zawodach technicznych, medycznych, opiekuńczych, edukacyjnych oraz związanych z transportem, budownictwem i energetyką. Poszukiwane są osoby między innymi na stanowiska: kierowców, elektryków, monterów, magazynierów, spawaczy, pracowników budowlanych, pielęgniarek, opiekunów osób starszych, a także lekarze i lekarki, nauczyciele i nauczycielki oraz psycholodzy i psycholożki. Warto jednak pamiętać, że „zawód deficytowy” nie zawsze oznacza łatwą ścieżkę wejścia na rynek pracy. W części profesji konieczne jest potwierdzenie kwalifikacji, znajomość języka polskiego, spełnienie wymogów formalnych albo uzyskanie odpowiednich uprawnień. Dotyczy to zwłaszcza zawodów medycznych, edukacyjnych i technicznych. Dlatego osoby, które mają doświadczenie zdobyte za granicą, powinny jak najwcześniej sprawdzić, czy ich kwalifikacje mogą być uznane w Polsce i jakie dokumenty będą potrzebne.

Nowe kompetencje na rynku pracy

Zmieniają się także umiejętności, których oczekują pracodawcy. Automatyzacja i cyfryzacja będą ograniczać znaczenie niektórych prostych, powtarzalnych zadań, szczególnie tam, gdzie praca opiera się na rutynowych czynnościach. Jednocześnie rośnie znaczenie kompetencji, których technologia nie zastępuje tak łatwo: komunikacji, odpowiedzialności, samodzielności, współpracy, rozwiązywania problemów i gotowości do uczenia się. Coraz ważniejsze są również podstawowe kompetencje cyfrowe, umiejętność korzystania z narzędzi technologicznych, analiza informacji oraz zdolność dostosowania się do nowych sposobów organizacji pracy.
W przypadku cudzoziemców i cudzoziemek szczególne znaczenie ma także język. Nie zawsze od początku wymagana jest bardzo dobra znajomość polskiego, zwłaszcza w pracy produkcyjnej czy magazynowej. W dłuższej perspektywie jednak ta sprawa często decyduje o możliwości awansu, zmianie stanowiska, kontakcie z klientami, pracy w administracji, edukacji, ochronie zdrowia czy zarządzaniu zespołem. Nawet stopniowa nauka języka może więc realnie zwiększyć bezpieczeństwo zawodowe i otworzyć drogę do lepszej pracy.

Jak zaplanować stabilną karierę zawodową w Polsce?

Rozwój zawodowy po przyjeździe do Polski jest możliwy, choć często wymaga czasu i świadomego działania. Warto dokumentować swoje doświadczenie zawodowe, korzystać z poradnictwa zawodowego, sprawdzać możliwości uznania dyplomów i szukać szkoleń, które mogą pomóc w przejściu na lepsze stanowisko. Praca poniżej kwalifikacji może być pierwszym etapem adaptacji na rynku, ale nie musi oznaczać rezygnacji z wcześniejszego zawodu ani dalszych ambicji zawodowych.

Polski rynek pracy będzie nadal potrzebował migrantów. Największe szanse na stabilne zatrudnienie, rozwój i awans będą miały jednak te osoby, które łączą swoje dotychczasowe doświadczenie z gotowością do nauki, znajomością języka i podstawowymi kompetencjami cyfrowymi. W zmieniającej się gospodarce coraz ważniejsze będzie nie tylko znalezienie pierwszej pracy, ale także budowanie takiej ścieżki zawodowej, która daje większą niezależność, bezpieczeństwo i możliwość rozwoju.

Potrzebujesz wsparciu w szukaniu pracy, podnoszeniu kwalifikacji, zmianie ścieżki kariery? Możesz skorzystać z bezpłatnych konsultacji zawodowych w Fundacji Ocalenie. Zapraszamy do Centrum Pomocy Cudzoziemcom przy ulicy Kruczej 6/14a w Warszawie.

Nadia Winiarska – absolwentka politologii na Uniwersytecie Jagiellońskim i Uniwersytecie Warszawskim oraz studiów podyplomowych w Ośrodku Badań nad Migracjami UW. Wicedyrektorka Departamentu Pracy w Konfederacji Lewiatan, gdzie zajmuje się rynkiem pracy, zatrudnieniem oraz prawem migracyjnym. Na co dzień analizuje przepisy i praktyczne wyzwania związane z podejmowaniem przez cudzoziemców pracy w Polsce. Współpracuje z pracodawcami, administracją publiczną i organizacjami zajmującymi się migracją, wyjaśniając, jak zmiany w prawie i procedurach wpływają zarówno na firmy, jak i osoby z doświadczeniem migracji.

Artykuł powstał w ramach Projektu FAMI.02.01-IZ.00-0087/25: „Razem na rzecz spójności społecznej. Długotrwała integracja osób cudzoziemskich w społeczeństwie przyjmującym”. Czas trwania Projektu: 01.01.2026 – 31.12.2028.

Structural changes in the Polish labor market: New challenges and opportunities for foreigners

The labor market in Poland, as in other European Union countries, is undergoing significant changes. It is impacted by new technologies, artificial intelligence, the green transition, new models of work, and demographic change. This does not mean that existing professions will disappear overnight. Rather, it means that demand for specific skills is changing, and employers are increasingly looking not only at experience, but also at willingness to learn and adapt to new conditions.

Regional differences in the labor market and employment opportunities

For migrants, this has very practical importance. Poland remains a country with high demand for workers from abroad, but finding a first job is not always enough to feel secure in the labor market. It is becoming increasingly important to ask not only where job vacancies are, but also which sectors and professions can lead to stability, better conditions, and further development.

Registered unemployment in Poland remains relatively low—in April 2026 it was 6.0%. However, the situation differs depending on the region. It is usually easier to find work in large urban centers and regions with stronger economies, such as Warsaw, Poznań, Katowice, Wrocław and Kraków. This is also confirmed by the geographical distribution of workers from abroad. According to data from Statistics Poland (GUS), in October 2025 one in five foreigners working in Poland lived in Warsaw or the surrounding area. But this does not mean that there are no employment opportunities outside large cities. In many smaller towns, employers are also looking for workers, especially in manufacturing, transport, care, construction, services and agriculture.

Foreigners in the labor market and the economy

Over the past decade, Poland has clearly changed its migration role. From a country where many people left to work abroad, it has become a country receiving a growing number of workers from other countries. More than 1.3 million foreigners work in Poland. Their presence is important not only because of the current needs of companies, but also because of demographics. The population is aging, and the number of people of working age will decline in the coming years. The Polish Economic Institute estimates that by 2035 the number of people working in Poland may fall by 2.1 million. This means that demand for workers from abroad is not a temporary phenomenon, but part of a long-term response to the needs of the economy.

Which sectors have staff shortages?

Demand for workers from abroad remains high, but this does not automatically give people easy access to every job or to conditions that meet candidates’ expectations. The labor market is becoming increasingly demanding. Employers continue to report staff shortages, but at the same time they are more often looking for people with specific qualifications, experience, language skills, or willingness to train for a profession.

Access to professions: opportunities and barriers

The greatest employment opportunities are still found in sectors where there are labor shortages. These include industry, transport, logistics, construction, services, gastronomy, care, healthcare and education. This is also visible in statistics on the legalization of foreigners’ work. In 2025, the largest number of work legalization documents concerned manufacturing, transport and storage, administrative and support services, including temporary employment agencies, and construction. At the same time, these were most often positions for workers doing simple jobs, industrial workers and craft workers, as well as machine operators and assemblers. Specialists made up only a small part of this group.
These data reveal an important trend: foreigners often find employment where staff shortages are greatest, but this is not always work that matches their actual qualifications. For many people, the first job after arriving in Poland is a way to enter the labor market and gain stability and financial independence. But this does not have to define their entire future career path.

According to the Occupational Barometer, in 2026 the largest gap between employers’ needs and the availability of candidates is found mainly in technical, medical, care-related and educational professions, as well as in professions connected with transport, construction and energy. There is demand for professions such as drivers, electricians, fitters, warehouse workers, welders, construction workers, nurses, elder care, doctors, teachers and psychologists. But it is important to remember that just because an occupation is experiencing shortages, that does not always mean that it offers an easy path into the labor market. In some professions, it is necessary to confirm qualifications, know the Polish language, meet formal requirements, or obtain licenses. This applies especially to medical, educational and technical professions. That is why people who have experience gained abroad should check as early as possible whether their qualifications can be recognized in Poland and what documents will be needed.

New skills in the labor market

The skills expected by employers are also changing. Automation and digitalization will reduce the demand for some simple, repetitive tasks, especially where work is based on routine activities. At the same time, skills that technology cannot easily replace are becoming more important: communication, responsibility, independence, cooperation, problem-solving, and willingness to learn. Basic digital skills, the ability to use technological tools, analyze information and adapt to new ways of organizing work are increasingly in demand.
For foreigners, language is also crucial. Excellent Polish is not always required from the beginning, especially in production or warehouse work. In the longer term, however, language often affects the possibility of promotion, changing positions, contact with clients, working in administration, education or healthcare, or managing a team. Even gradual language learning can therefore genuinely increase your professional security and open the way to better work.

How can you plan a stable career in Poland?

Professional development after arriving in Poland is possible, but it takes time and deliberate steps. It is worth documenting your professional experience, using career counselling, checking whether your diplomas can be recognized, and looking for training that may help you move to a better position. Working below your qualifications can be the first stage of adaptation to the labor market, but it does not have to mean giving up your previous profession or your further career ambitions.

The Polish labor market will continue to need migrants. The best chances for stable employment, professional growth and promotion will be available to people who combine their previous experience with willingness to learn, language skills, and basic digital skills. In a changing economy, this will become increasingly important not only to find a first job, but also to build a career path that offers greater independence, security and opportunities for development.

Do you need support with looking for work, improving your qualifications, or changing your career path? You can receive free career counselling at the Ocalenie Foundation. Visit our Help Center for Foreigners at ul. Krucza 6/14a, Warsaw.

Nadia Winiarska – a graduate of political science from Jagiellonian University and the University of Warsaw, as well as a postgraduate program at the Center for Migration Research at the University of Warsaw. She is the deputy director of the Labor Department at the Lewiatan Confederation, where she focuses on the labor market, employment, and immigration law. On a daily basis, she analyzes regulations and practical challenges related to foreigners taking up employment in Poland. She collaborates with employers, public administration, and organizations dealing with migration, explaining how changes in the law and procedures affect both companies and people with migration experience.

This article was written as part of Project FAMI.02.01-IZ.00-0087/25: “Working Together for Social Cohesion: The Long-Term Integration of Foreign Nationals into the Host Society.” Project duration: January 1, 2026 – December 31, 2028.

Структурные изменения на рынке труда в Польше: новые вызовы и возможности для иностранцев и иностранок

Структурные изменения на рынке труда в Польше: новые вызовы и возможности для иностранцев и иностранок

Рынок труда в Польше, как и в других странах Европейского союза, заметно меняется. На него влияют новые технологии, искусственный интеллект, зеленая трансформацию, новые модели работы и демографические изменения. Это не означает, что привычные профессии исчезнут за один день. Скорее это говорит о том, что меняется спрос на конкретные навыки, а работодатели и работодательницы все чаще обращают внимание не только на опыт, но и на готовность учиться и адаптироваться к новым условиям.

Региональные различия на рынке труда и возможности для трудоустройства

Польша по-прежнему остается страной с высоким спросом на работников и работниц из-за рубежа, но просто найти первую работу не всегда достаточно, чтобы уверенно чувствовать себя на рынке труда. Все более важным становится вопрос не только о том, где есть вакансии, но и о том, какие отрасли и профессии дают шансы на стабильность, лучшие условия и дальнейшее развитие.

Зарегистрированная безработица в Польше остается на относительно низком уровне – в апреле 2026 года она составляла 6,0%. Однако ситуация различается в зависимости от региона. Обычно легче найти работу в крупных городах и регионах с более сильной экономикой, таких как Варшава, Познань, Катовице, Вроцлав и Краков. Это подтверждает и географическое распределение иностранных работников и работниц. Główny Urząd Statystyczny (Главное статистическое управление, сокращенно – GUS) сообщает, что в октябре 2025 года среди работавших в Польше приезжих 20% жили в Варшаве и ее окрестностях. Однако это не означает, что за пределами крупных городов нет возможностей для трудоустройства. Во многих небольших населенных пунктах также ищут работников. Особенно высок спрос на людей, готовых трудиться в сфере услуг, на производстве и в сельском хозяйстве, в транспортной сфере и строительстве, в сфере ухода за пожилыми людьми.

Иностранцы и иностранки на рынке труда и экономика

За последнее десятилетие Польша заметно изменила свою миграционную роль. Из страны, из которой многие люди выезжали работать за границу, она стала государством, принимающим все больше работников и работниц из других стран. В Польше работает более 1,3 млн иностранцев и иностранок. Их присутствие важно не только из-за текущих потребностей компаний, но и из-за демографической ситуации. Общество стареет, а количество людей трудоспособного возраста в ближайшие годы будет сокращаться. Polski Instytut Ekonomiczny (Польский экономический институт) утверждает, что к 2035 году количество работающих людей в Польше может уменьшиться на 2,1 млн человек. Это означает, что спрос на иностранцев и иностранок на рынке труда не является временным явлением, а становится одним из элементов долгосрочной стратегии, которая будет отвечать на потребности экономики.

В каких отраслях не хватает кадров?

Спрос на работников и работниц из-за рубежа остается высоким, но это не означает, что они автоматически получат легкий доступ к любой работе или к условиям, которые соответствуют их ожиданиям. Рынок труда становится все более требовательным. Работодатели и работодательницы по-прежнему сообщают о нехватке кадров, но одновременно все чаще ищут людей с конкретными квалификациями, опытом, знанием языка или готовностью обучиться новому делу.

Доступ к профессиям: возможности и барьеры

Наибольшие шансы на трудоустройство по-прежнему есть в секторах, где не хватает рабочих рук. Это касается, в частности, промышленности, транспорта, логистики, строительства, сферы услуг, гастрономии, здравоохранения, образования, сферы ухода за пожилыми людьми. Это подтверждается статистическими данными по легализации работы иностранцев и иностранок. В 2025 году больше всего документов в этой области касалось перерабатывающей промышленности, транспорта и складского хозяйства, административных и вспомогательных услуг, в том числе агентств временного трудоустройства, а также строительства. При этом чаще всего документы по легализации касались промышленных рабочих и работниц, ремесленников и ремесленниц, операторов и операторок машин, обслуживающих их монтажников и монтажниц.
Эти данные хорошо показывают важное явление: приезжие часто находят работу там, где нехватка кадров наиболее велика, но такая работа не всегда соответствует их реальным квалификациям. Для многих людей первая работа после приезда в Польшу – это способ выйти на рынок труда, получить стабильность и финансовую независимость. Однако эта занятость не обязательно должна определять весь дальнейший профессиональный путь.

Barometr Zawodów (Барометр профессий – общенациональное исследование рынка труда в Польше) свидетельствует, что в 2026 году наибольший разрыв между спросом на кандидатов и кандидаток и их доступностью наблюдается прежде всего в технических и медицинских специальностях, в профессиях, связанных с транспортом, строительством и энергетикой, а также с уходом за пожилыми людьми. Востребованы, в частности, водители и водительницы, электрики и электромонтерки, монтажники и монтажницы, работники и работницы складов, сварщики и сварщицы, строительные рабочие и работницы, медбратья и медсестры, опекуны и опекунши пожилых людей, врачи и врачини, учителя и учительницы, психологи и психологини. Однако стоит помнить, что «дефицитная профессия» не всегда означает легкий выход на рынок труда. В части из них необходимо подтвердить квалификации, знать польский язык, выполнить формальные требования или получить соответствующие разрешения. Это особенно актуально для медицинских, образовательных и технических профессий. Поэтому людям, у которых есть опыт, полученный за границей, стоит как можно раньше проверить, могут ли их квалификации быть признаны в Польше, и какие документы для этого понадобятся.

Новые компетенции на рынке труда

Меняются также требования работодателей и работодательниц к навыкам работников и работниц. Автоматизация и цифровизация будут снижать значение части простых, повторяющихся задач, особенно там, где работа основана на рутинных действиях. Одновременно растет значение компетенций, которые технологии не так легко заменяют: способности общаться и сотрудничать, ответственности, самостоятельности, умения решать проблемы и готовности учиться. Все более важными становятся также базовые цифровые навыки, умение пользоваться технологическими инструментами, анализировать информацию и адаптироваться к новым способам организации труда.
Для иностранцев и иностранок особое значение имеет также язык. Высокий уровень польского не всегда требуется с самого начала, особенно на производстве или на складе. Однако в долгосрочной перспективе именно язык часто влияет на возможность получить повышение, сменить должность, общаться с клиентами и клиентками, работать в администрации, образовании, здравоохранении или управлять командой. Поэтому даже постепенное изучение языка может заметно повысить стабильность и открыть путь к более подходящей работе.

Как спланировать стабильную профессиональную карьеру в Польше?

Профессиональное развитие после приезда в Польшу возможно, хотя часто требует времени и осознанных действий. Стоит документировать свой профессиональный опыт, пользоваться карьерными консультациями, проверять возможности признания дипломов и искать обучающие курсы, которые могут помочь перейти на лучшую должность. Работа ниже уровня квалификации может быть первым этапом адаптации на рынке труда, но она не должна означать отказ от прежней профессии или дальнейших амбиций в этой области.

Польский рынок труда и дальше будет нуждаться в мигрантах и мигрантках. Наибольшие шансы на стабильное трудоустройство, развитие и повышение будут у тех людей, которые сочетают свой прежний опыт с готовностью учиться, знанием языка и базовыми цифровыми навыками. В меняющейся экономике все более важным будет не только найти первую работу, но и выстраивать такой профессиональный путь, который дает больше независимости, безопасности и возможностей для развития.

Нужна поддержка в поиске работы, повышении квалификации или смене карьерного пути? Вы можете воспользоваться бесплатными карьерными консультациями в Фонде Ocalenie. Приглашаем в Centrum Pomocy Cudzoziemcom (Центр помощи иностранцам) по адресу: ул. Krucza 6/14a, Варшава.

Надя Винярская — выпускница факультета политологии Ягеллонского и Варшавского университетов, а также аспирантуры Центра исследований миграции Варшавского университета. Заместитель директора Департамента труда в Конфедерации «Левиатан», где занимается вопросами рынка труда, занятости и миграционного права. В своей повседневной работе она анализирует нормативные акты и практические проблемы, связанные с трудоустройством иностранцев в Польше. Она сотрудничает с работодателями, государственными органами и организациями, занимающимися вопросами миграции, разъясняя, как изменения в законодательстве и процедурах влияют как на компании, так и на людей, имеющих опыт миграции.

Статья подготовлена в рамках проекта FAMI.02.01-IZ.00-0087/25: «Вместе за социальную сплочённость. Долгосрочная интеграция иностранцев в принимающее общество». Срок реализации проекта: 01.01.2026 – 31.12.2028.

Структурні зміни на ринку праці в Польщі. Нові виклики та можливості для іноземців й іноземок

Ринок праці в Польщі, як і в інших країнах Європейського Союзу, помітно змінюється. На нього впливають розвиток технологій, штучний інтелект, зелена трансформація, нові моделі роботи та демографічні зміни. Це не означає, що звичні професії зникнуть за один день. Однак уже зараз зростає попит на певні навички, а роботодавці дедалі частіше звертають увагу не лише на досвід, а й на готовність навчатися. Розповідаємо, як адаптуватися до нових умов та збільшити свої шанси на успіх на польському ринку праці.

Регіональні відмінності на ринку праці та можливості працевлаштування

Людям із досвідом міграції варто брати до уваги регіональні особливості ринку праці. Польща залишається країною з великим попитом на працівників з-за кордону, але знайти першу роботу не завжди достатньо, щоб впевнено будувати тут карʼєру. Дедалі важливішим стає не лише наявність вакансій у певній галузі, а й те, чи вона дає стабільність, гарні умови роботи та карʼєрний розвиток.

Безробіття в Польщі є на відносно низькому рівні. У квітні 2026 року воно становило 6,0%. Однак ситуація відрізняється залежно від регіону. Знайти роботу легше у великих містах і регіонах із сильнішою економікою, таких як: Варшава, Познань, Катовіце, Вроцлав чи Краків. Це підтверджує географічний розподіл працівників з-за кордону. За даними Головного статистичного управління(GUS), у жовтні 2025 року кожен п’ятий іноземець, який працював у Польщі, жив у Варшаві та її околицях. Однак поза великими містами також є можливості працевлаштування. У багатьох менших населених пунктах роботодавці шукають працівників, зокрема у виробництві, транспорті, сфері догляду, будівництві, послугах і сільському господарстві.

Іноземці та іноземки на ринку праці й економіка

Міграційні тренди у Польщі значно змінилися за останнє десятиліття. Раніше багато поляків виїжджали працювати за кордон, а зараз країна приймає дедалі більше мігрантів. У Польщі працює понад 1,3 млн іноземців. Їхня присутність важлива не лише через потреби бізнесу, а й через демографічну ситуацію. Населення старіє і кількість людей працездатного віку зменшуватиметься. Польський економічний інститут оцінює, що до 2035 року кількість працівників і працівниць в країні може скоротитися на 2,1 млн. Це означає, що попит на робітників з-за кордону не є тимчасовим, а становить один з елементів довгострокової відповіді на потреби економіки.

У яких галузях бракує працівників?

Попит на працівників з-за кордону залишається високим, але це не означає, що вони автоматично мають легкий доступ до будь-якої роботи або до умов, які відповідають їхнім очікуванням. Ринок праці стає дедалі вимогливішим. Роботодавці відчувають нестачу кадрів, але водночас частіше шукають людей із конкретними кваліфікаціями, досвідом, знанням мови або готовністю навчитися професії.

Доступ до професій: можливості та бар’єри

Найбільші шанси на працевлаштування й надалі є в секторах, де бракує робочих рук. Серед них: промисловість, транспорт, логістика, будівництво, сфера послуг, гастрономія, опіка, охорона здоров’я та освіта. Цей тренд відображається у статистиці легалізації. У 2025 році найбільше дозволів на роботу видано іноземним працівникам у галузях переробної промисловості, транспорту, складського господарства, будівництва, а також адміністративних послуг. Водночас найчастіше вони обіймали посади, які полягають на виконанні низькокваліфікованої роботи. Наприклад, операторів і монтажників машин чи працівників виробництва. Спеціалісти становили невелику частину цієї групи.
Ці дані ілюструють важливе явище: іноземці часто знаходять роботу на тих посадах, де відчувається найбільший кадровий голод, а не на тих, які відповідають їхній справжній кваліфікації. Для багатьох людей перша робота після приїзду до Польщі — це спосіб увійти на ринок праці, отримати стабільність і фінансову незалежність. Проте вона не визначає подальший професійний шлях.

Згідно з Барометром професій, у 2026 році найбільша розбіжність між потребами роботодавців і кількістю кандидатів існує передусім у технічних, медичних, та освітніх професіях, а також у галузях, пов’язаних із транспортом, будівництвом, доглядом та енергетикою. Роботодавці шукають, зокрема, водіїв, електриків, монтажників, працівників складів, зварювальників, будівельників, медсестер, опікунів літніх людей, лікарів, учителів і психологів. Водночас варто пам’ятати, що «дефіцитна професія» не завжди означає простий вхід на ринок праці. Частина посад вимагає від кандидатів підтвердити кваліфікації, знати польську мову, виконати певні формальні вимоги або отримати відповідні дозволи. Це стосується, зокрема, медичних, освітніх і технічних професій. Отож, людям, які мають досвід, здобутий за кордоном, варто якомога раніше перевірити, чи можуть їхні кваліфікації бути визнані в Польщі та які документи для цього потрібні.

Нові компетенції на ринку праці

На сучасному ринку праці роботодавці очікують від кандидатів інших навичок, ніж раніше. Автоматизація та цифровізація зменшують роль вміння виконувати прості та повторювані завдання. Водночас зростає значення компетенцій, які технології не можуть так легко замінити: вміння спілкуватися, відповідальності, самостійності, співпраці, розв’язання проблем і готовності навчатися. Дедалі важливішими стають також базові цифрові навички, уміння користуватися технологічними інструментами, аналізувати інформацію та адаптуватися до нових способов організації роботи.
Для іноземців й іноземок особливе значення має також володіння мовою. Вільна польська не завжди потрібна на певних посадах, наприклад, коли працюєш на виробництві чи на складі. Однак саме володіння польською дає можливість отримати підвищення, обіймати керівні посади, спілкуватися з клієнтами, працювати в адміністрації, освіті чи охороні здоров’я. Отож, навіть поступове вивчення мови може зміцнити твою позицію на ринку праці та відкрити шлях до кращої роботи.

Як спланувати стабільну кар’єру в Польщі?

Карʼєрний розвиток для іноземних працівників у Польщі можливий, хоча часто потребує часу та усвідомлених кроків. Варто документувати свій професійний досвід, користуватися кар’єрними консультаціями, перевіряти можливості визнання дипломів і шукати навчальні курси, які можуть допомогти перейти на кращу посаду. Робота нижче рівня кваліфікації може бути першим етапом адаптації, але вона не повинна означати відмову від попередньої професії чи карʼєрних амбіцій.

Польський ринок праці й надалі потребуватиме мігрантів. Найбільші шанси на стабільне працевлаштування, розвиток і підвищення матимуть ті люди, які поєднують свій попередній досвід із готовністю навчатися, знанням мови та базовими цифровими навичками. У часи, коли економіка швидко змінюється, дедалі важливішим буде не лише знайти першу роботу, а й будувати такий професійний шлях, який дає більше незалежності, безпеки та можливостей розвиватися.

Потребуєш підтримки в пошуку роботи, підвищенні кваліфікації або зміні кар’єрного шляху? Скористайся безкоштовними кар’єрними консультаціями у Фонді Ocalenie. Запрошуємо до Центру допомоги іноземцям за адресою: вул. Krucza 6/14a, Варшава.

Надія Вініарська — випускниця факультету політології Ягеллонського університету та Варшавського університету, а також післядипломної програми в Центрі досліджень міграції Варшавського університету. Заступниця директора Департаменту праці в Конфедерації «Левіатан», де займається питаннями ринку праці, зайнятості та міграційного права. На щодень аналізує законодавство та практичні виклики, пов’язані з працевлаштуванням іноземців у Польщі. Співпрацює з роботодавцями, державною адміністрацією та організаціями, що займаються питаннями міграції, роз’яснюючи, як зміни в законодавстві та процедурах впливають як на підприємства, так і на осіб, що мають досвід міграції.

Ця стаття була підготовлена в рамках проєкту FAMI.02.01-IZ.00-0087/25: «Разом заради соціальної згуртованості. Довгострокова інтеграція іноземців у приймаючому суспільстві». Термін реалізації проєкту: 01.01.2026 – 31.12.2028.