Praca to znacznie więcej niż źródło dochodu – to brama do społeczeństwa kraju przyjmującego. Miejsce pracy jest dziś uznawane za najważniejszą przestrzeń integracji, ponieważ to właśnie tam dochodzi do regularnych, codziennych kontaktów między osobami przybyłymi z zagranicy a członkami i członkiniami społeczeństwa przyjmującego.

Stabilna praca staje się dla osób cudzoziemskich bazą do uporządkowania innych sfer codzienności. Przywraca poczucie sprawczości oraz kontroli nad własnym losem, a przy tym otwiera drzwi do budowania więzi ze społeczeństwem przyjmującym. Jednocześnie praca jest podstawą do akceptacji społecznej w Polsce: Polacy i Polki cenią u obcokrajowców aktywność zawodową, przestrzeganie prawa oraz legalny pobyt. Cenią również chęć do pracy, samodzielność finansową oraz płacenie przez cudzoziemców podatków i składek. Aktywność zawodowa okazuje się więc istotnym kryterium integracji ze społeczeństwem przyjmującym. Wejście na rynek pracy ma wymiar wykraczający daleko poza kwestie ekonomiczne.

Relacje w zespołach: szanse i ryzyka

Relacje zawodowe z Polakami są oceniane przez cudzoziemców bardzo wysoko – aż 88% respondentów postrzega je jako pozytywne, co jest wynikiem wyższym nawet niż w przypadku kontaktów w sąsiedztwie czy kontaktach handlowo-usługowych (kolejno 83% i 82%). Regularna współpraca oparta na jasnych zasadach i wspólnych celach sprzyja budowaniu zaufania i wzajemnego zrozumienia. Nic dziwnego, że to właśnie w środowisku pracy najszybciej znikają uprzedzenia i zmniejsza się poczucie obcości. Codzienne bycie razem przy realizacji wspólnych zadań zmniejsza dystans skuteczniej niż jakikolwiek program integracyjny.

Pomimo wysokich ocen ogólnych, występują również określone przeszkody. Najczęściej wymieniane to:

• bariera komunikacyjna;
• pułapki językowe, szczególnie przy podobieństwie języków (np. polskiego i ukraińskiego);
• różnice w stylu pracy i kulturze organizacyjnej, w tym w zakresie odmiennego podejścia do hierarchii, czasu, obowiązków oraz etykiety zawodowej;
• stereotypy i strach przed nieznaną kulturą – co може objawiać się dystansem w pierwszym kontakcie.

Warto przy tym pamiętać, że mimo znaczącego wzrostu liczby zespołów międzynarodowych w Polsce w dalszym ciągu nieliczne firmy wprowadzają szkolenia dotyczące pracy w takich zespołach; zwykle dzieje się to tylko w największych firmach. Dlatego polscy pracownicy czasem mogą nie wiedzieć, w jaki sposób się odezwać się do swoich cudzoziemskich kolegów i koleżanek. Tu inicjatywa leży po twojej stronie.

Więcej o przeszkodach na rynku pracy możesz przeczytać w raporcie Fundacji Ocalenie „Niewykorzystany potencjał. Praca poniżej kompetencji osób cudzoziemskich spoza Unii Europejskiej”.

Dlaczego relacje są kluczowe dla twojej kariery?

Odpowiedzi na pytanie zadane w tytule jest kilka.

Po pierwsze, relacje otwierają dostęp do ukrytego rynku pracy. Wiele ofert pracy nigdy nie trafia do internetu. Są przekazywane między ludźmi – przez znajomych, współpracowników albo rodzinę. W wielu firmach działa prosta zasada: ludzie polecają ludzi, których znają. Pracodawcy chętniej zatrudniają osoby „z polecenia”, bo łatwiej im zaufać. Dlatego brak kontaktów może ograniczać twoje możliwości, nawet jeśli masz dobre kwalifikacje. W początkowej fazie pobytu w Polsce dla wielu cudzoziemców taką wspierającą rolę odgrywają inni migranci, ale z biegiem czasu coraz ważniejsze powinny stawać się kontakty z Polakami, bo to one często prowadzą do lepszych ofert i bardziej stabilnych stanowisk.

Po drugie, relacje wspierają awans i zmianę pracy na lepszą. Na początku wielu cudzoziemców pracuje w prostych zawodach, często poniżej swoich kwalifikacji i wykształcenia. To normalny etap. Ale z czasem, gdy poznajesz nowe osoby, lepiej rozumiesz rynek pracy i uczysz się języka, łatwiej ci jest zmienić pracę na lepszą lub awansować. Kontakty pomagają ci szybciej dotrzeć do ofert, które pasują do twoich umiejętności, dzięki czemu nie zostajesz na stanowiskach poniżej swoich kwalifikacji.

Po trzecie, relacje uczą, jak naprawdę działa praca. Nie wszystko jest zapisane w regulaminach. Bardzo dużo dowiadujesz się dopiero w codziennych kontaktach z innymi ludźmi. Rozmowy ze współpracownikami pokazują ci, jak wygląda komunikacja w zespole, jak podejmowane są decyzje i czego naprawdę oczekuje się w danym miejscu pracy. Z czasem uczysz się, jak rozmawiać z przełożonymi, jak zachowywać się w trudnych ситуаціях czy jak wygląda kultura pracy w danej firmie. Taka wiedza jest bardzo ważna, zwłaszcza jeśli chcesz w przyszłości zajmować bardziej odpowiedzialne stanowiska.

Po czwarte – dobrze jest pracować w przyjaznym środowisku i wśród życzliwych współpracowników. Do takiej pracy chce się przychodzić, lepiej się pracuje i jest się lepszym pracownikiem. A to może być ważny krok do awansu.

Jak budować kontakty zawodowe? Praktyczne wskazówki dla cudzoziemców i cudzoziemek

Po przyjeździe do Polski budowanie relacji w pracy i w życiu społecznym wymaga świadomego podejścia. To, jak tworzysz kontakty z innymi, może w dużym stopniu wpłynąć na to, jak szybko odnajdziesz się w nowym środowisku. Poniżej znajdziesz kilka practical wskazówek:

Ucz się języka polskiego. Znajomość języka to najważniejszy krok. Dzięki temu możesz swobodnie rozmawiać ze współpracownikami, uczestniczyć w codziennych rozmowach i czuć się włączony/włączona do grupy. Nawet podstawowy poziom bardzo pomaga w integracji. Badania pokazują, że aż 87% Polaków oczekuje, że obcokrajowcy osiedlający się w Polsce nauczą się mówić po polsku. Dodatkowo ci, którzy opanowali go na poziomie biegłym, zarabiają średnio o kilkaset złotych więcej miesięcznie od tych, którzy go nie znają.

Korzystaj ze swoich sieci migracyjnych. Kontaktuj się z osobami, które dopiero przyjechały, z tymi, które są w Polsce dłużej, oraz osobami powracającymi. Spotkania z rodakami stanowią dobry wstęp do udanego pobytu w Polsce. Bardziej doświadczeni migranci często dzielą się bezcennymi informacjami dotyczącymi warunków życia i niepisanych norm panujących w polskich firmach. Korzystaj z ich doświadczenia.

Korzystaj ze wsparcia organizacji pozarządowych i centrów pomocy migrantów. Mogą one pomóc ci nie tylko w formalnościach, ale też w poznaniu nowych ludzi. To dobre miejsce, żeby zbudować pierwsze relacje i zdobyć practical wskazówki. W Fundacji Ocalenie możesz skorzystać z bezpłatnego wsparcia doradczyń i doradców zawodowych oraz oferty szkoleń pomagających odnaleźć się na rynku pracy.

Buduj relacje poza własną grupą. Staraj się poznawać osoby nie tylko z własnego kraju, ale też – świadomie i celowo – polskich współpracowników. To właśnie takie kontakty pomagają lepiej zrozumieć miejsce pracy i rozwijać się zawodowo. Bądź aktywny/aktywna w kontakcie, nie czekaj, aż ktoś pierwszy do ciebie podajdzie. Zagaduj, bierz udział w rozmowach i spotkaniach zespołu. W Polsce często docenia się otwartość, uprzejmość i naturalność.

Zwracaj uwagę na kulturę pracy. Każdy kraj ma swoje zasady, na przykład dotyczące punktualności, komunikacji czy hierarchii. Czasami różnice nie są widoczne gołym okiem. Obserwuj, jak działa twój zespół i dostosowuj się do tych zasad. Jeśli czegoś nie wiesz – pytaj. Jasna komunikacja pomoże ci w budowaniu dobrych relacji i unikaniu nieporozumień.

Sieć kontaktów zawodowych to jeden z najcenniejszych zasobów, jakie możesz zbudować w nowym kraju – czasem nawet ważniejszy niż formalne kwalifikacje. Język polski pozostaje przy tym najważniejszym narzędziem budowania relacji. Jego znajomość umożliwia pełne uczestnictwo w nieformalnym życiu zespołu. W Fundacji Ocalenie organizujemy darmowe kursy języka polskiego – dwa semestry w roku. Informacje o rekrutacjach publikujemy na naszej stronie internetowej w zakładce Nauka polskiego.

Integracja i rozwój zawodowy – dużo zależy od ciebie

Możesz samodzielnie skrócić czas adaptacji w firmie, gdy już zostaniesz przyjęty/przyjęta. Warto zapytać o możliwość przydzielenia mentora, nawet jeśli pracodawca nie zaproponował takiej opcji. Najlepiej, żeby była to osoba tej samej narodowości, która zna już kulturę firmy i może tłumaczyć niepisane zasady w niej funkcjonujące.

Według badań cudzoziemci najchętniej i najskuteczniej uczą się języka polskiego w trakcie wykonywania codziennej pracy, co bezpośrednio ułatwia dalszą komunikację i działanie w zespole. Dużo korzyści przynoszą stanowiska w mieszanych narodowościowo zespołach, bo codzienne spotkania z polskimi kolegami i koleżankami są najskuteczniejszą drogą do wzajemnego poznania i utrwalania twojego języka polskiego.

W Polsce dobrze są widziane pracowitość, samodzielność i przestrzeganie wspólnych reguł, a proaktywne podejście do pracy powinno być dobrze widziane.

Integracja zawodowa to proces wymagający cierpliwości i strategicznego myślenia. Świadomie zaplanowana – przynosi efekty. Pamiętaj, że czas spędzony w kraju pracuje na twoją korzyść. Statystyki dowodzą, że wraz z wydłużaniem się stażu pobytu w Polsce i przełamywaniem barier komunikacyjnych, szanse na awans zawodowy oraz znalezienie zatrudnienia odpowiadającego twoim kwalifikacjom systematycznie rosną.

Literatura:

• Derewicz M., Kułakowski M., Strojny A. (2025), Zatrudnienie cudzoziemców – aspekty prawa pracy, dochodzenia roszczeń i ubezpieczeń społecznych, Polskie Towarzystwo Gospodarcze, Warszawa.
• Dębkowska Katarzyna, Kłosiewicz-Górecka Urszula, Szymańska Anna, Wejt-Knyżewska Aleksandra, Zybertowicz Katarzyna (2024), Polacy o cudzoziemcach na rynku pracy – fakty, mity, opinie, Polski Instytut Ekonomiczny, Warszawa.
• Kubiciel-Lodzińska Sabina, Solga Brygida (2023), The Challenges of Integrating Ukrainian Economic Migrants and Refugees in Poland, Intereconomics.eu, vol. 58, nr 6, 2023, https://www.intereconomics.eu/contents/year/2023/number/6/article/the-challenges-of-integrating-ukrainian-economic-migrants-and-refugees-in-poland.html, dostęp: 15.07.2026.
• Migracja w Polsce. Fakty, wpływ, kierunki działania (raport), Deloitte, Instytut Spraw Publicznych, Ipsos, 2026, https://www.ipsos.com/sites/default/files/ct/news/documents/2026-05/migracja-w-polsce-fakty-wplyw-kierunki-dzialania_pl_1780051131.pdf, dostęp: 15.07.2026.
• Analysis of the impact of refugees from Ukraine on the economy of Poland (raport), Deloitte, UNHCR, czerwiec 2025.
• Zatrudnianie cudzoziemców w Polsce. Wyzwania i szanse (raport), Gi Group, grudzień 2024, https://pl.gigroup.com/wp-content/uploads/sites/15/Zatrudnianie-cudzoziemcow-w-Polsce-wyzwania-i-szanse-_-Raport-Gi-Group-2024.pdf.pdf , dostęp: 15.07.2026.
• Strzelecki Paweł, Growiec Jakub, Wyszyński Robert (2025), How Much Are Ukrainian Refugees Contributing to the Polish Economy?, NBP Working Paper No. 376, Warszawa.

Dr Agata Małgorzata Chutnik - Adiunktka w Katedrze Teorii Zarządzani Szkoły Głównej Handlowej w Warszawie (SGH), specjalizuje się w przedsiębiorczości migrantów, zarządzaniu międzykulturowym oraz roli kapitału kulturowego w rozwoju biznesu. Łączy interdyscyplinarne wykształcenie z doświadczeniem międzynarodowym i praktyką współpracy z biznesem. Prowadzi treningi międzykulturowe dla organizacji międzynarodowych i biznesu mające na celu rozwój kompetencji międzykulturowych, poprawę komunikacji w zespołach zróżnicowanych kulturowo oraz zwiększanie efektywności współpracy w środowisku międzynarodowym. Występuje jako ekspertka na wydarzeniach dotyczących pracy w międzynarodowych zespołach oraz rynku pracy migrantów. Biegle posługuje się językiem angielskim, rosyjskim i litewskim.
Kieruje projektami badawczymi, w tym finansowanymi przez Narodowe Centrum Nauki(NCN), dotyczącymi znaczenia kapitału kulturowego w prowadzeniu działalnościgospodarczej przez cudzoziemców oraz analizującymi strategie sukcesu przedsiębiorców migrantów w Polsce. Aktywnie uczestniczy w międzynarodowych konsorcjach badawczychCIVICA – The European University of Social Sciences (m.in. RE-EMERGE oraz TRANSCONNECT), gdzie w ramach grupy badawczej prowadzi badania nad przedsiębiorczością migrantów przymusowych, innowacjami społecznymi i politykami migracyjnymi w Europie. Jest członkinią Rady Doradczej Projektu (PAB) ESF+ OPPORTUNITY realizowanego przez IRC i Partnerów, a także bierze czynny udział w Skill Alliance Poland, sieci organizacji, zajmującej się tematem aktywizacji zawodowej i rynkiem pracy migrantów. Specjalizuje się w zaawansowanych metodach jakościowych, w tym badaniach narracyjnych i longitudinalnych, realizując pogłębione analizy z udziałem przedsiębiorców, instytucji publicznych i organizacji międzynarodowych. Jej prace dostarczają danych na temat barier i czynników sukcesu w rozwoju firm tworzonych przez migrantów.

Strona utworzona w ramach Projektu FAMI.02.01-IZ.00-0087/25: «Razem dla spójności społecznej. Długoterminowa integracja cudzoziemców w społeczeństwie przyjmującym». Czas trwania Projektu: 01.01.2026 – 31.12.2028.

Work is much more than a source of income. It helps people become part of the society of the host country. Today, the workplace is seen as the most important space for integration, because this is where regular, everyday contact takes place between people who have arrived from abroad and members of the host society.

For foreigners, stable work provides a basis for organizing other areas of everyday life. It helps restore a sense of agency and control over your own life, and at the same time opens the door to building connections with the host society. Work is also an important basis for social acceptance in Poland: Poles value professional initiative, respect for the law and legal residence among foreigners. They also value willingness to work, financial independence, and the payment of taxes and social insurance contributions by foreigners (Deloitte, ISP, Ipsos 2026). Professional activity is therefore a key criterion for integration with the host society. Entering the labor market matters in ways that go far beyond economic issues.

Workplace relationships: opportunities and risks

Foreigners rate their professional relationships with Poles very highly. As many as 88% of respondents see them as positive. This result is even higher than in the case of neighborhood contacts or contacts in shops (83%) or services (82%) (Deloitte, ISP, Ipsos 2026). Regular cooperation based on clear rules and shared goals helps build trust and mutual understanding. It is therefore not surprising that the workplace is where prejudices begin to change most quickly and the sense of being an outsider begins to disappear. Working together every day on shared tasks reduces distance more effectively than any integration program.

Despite these generally high ratings, there are also specific obstacles. The most common ones are:

• communication barriers;
• language traps, especially when languages are similar, for example Polish and Ukrainian;
• differences in work style and organizational culture, including different approaches to hierarchy, time, duties and professional etiquette;
• stereotypes and fear of an unfamiliar culture, which may lead people to be distant at first (Gi Group, 2024).

And despite the significant increase in the number of international teams in Poland, only a small number of companies—usually the largest ones—offer training on how to work in international teams (Dębkowska 2024; Gi Group 2024). This is why Polish employees may sometimes not know how to start a conversation with their foreign colleagues. This is where you can take the initiative.

You can read more about obstacles on the labor market in the Ocalenie Foundation report “Untapped Potential: Working Below One’s Competencies Among Non-EU Foreign Nationals in Poland.”

Why are relationships key to your career?

There are several answers.

First, relationships open access to the hidden labor market. Many job offers never appear online. They are passed from person to person—through friends, colleagues or family. At many companies, there is a simple rule: people recommend those they know. Employers are more willing to hire people who have been recommended because it is easier for them to trust them. This is why a lack of contacts may limit your opportunities, even if you have good qualifications. At the beginning of your stay in Poland, other migrants often play this supportive role for many foreigners. But over time, contacts with Poles should become increasingly important, because they often lead to better job offers and more stable positions.

Second, relationships support career progression and finding a better job. At the beginning, many foreigners work in simpler jobs, often below their qualifications and education. This is a normal stage. But over time, as you meet new people and understand the labor market better, it becomes easier to find a better job or get promoted. Contacts help you reach offers that match your skills more quickly, so that you do not remain in positions below your qualifications.

Third, relationships help you understand how things really work in the workplace. Not everything at work is written down in internal policies. You learn many things only through everyday contact with other people. Conversations with colleagues show you what communication in the team looks like, how decisions are made, and what is really expected at your workplace. Over time, you learn how to speak with supervisors, how to behave in difficult situations, and what the work culture is like in a specific company. This knowledge is essential, especially if you want to take on more responsible positions in the future.

Finally, it is good to work in a friendly environment with supportive colleagues. This is the kind of workplace you want to come to. Work feels easier there, and it is easier to grow professionally. This can also help you get promoted.

How can you build professional contacts? Practical tips for foreigners

After arriving in Poland, building relationships at work and in social life requires a thoughtful approach. The way you build contacts with other people can strongly influence how quickly you find your place in a new environment. A few practical tips:

Learn Polish. Knowing Polish is the most important step. It will allow you to speak freely with your colleagues, take part in everyday conversations and feel included in the group. Even a basic level helps a lot with integration. Research shows that 87% of Poles expect foreigners who settle in Poland to learn to speak Polish (Deloitte, ISP, Ipsos 2026). Those who speak Polish fluently earn, on average, several hundred zlotys more per month than those who do not know the language (Deloitte, UNHCR 2025).

Use your contacts among other migrants. Stay in contact with people who have only recently arrived, those who have lived in Poland longer, and people who are returning to Poland. Meetings with people from your country can be a good starting point for a successful stay in Poland. More experienced migrants often share valuable information about living conditions and the unwritten rules that apply in Polish companies. Use their experience.

Use the support of NGOs and migrant support centers. They can help you not only with formal matters, but also with meeting new people. These are good places to build your first relationships and receive practical advice. At the Ocalenie Foundation, you can take advantage of free support from career counsellors, as well as training courses to help you find your way around the labor market.

Build relationships outside your own group. Try to meet not only people from your own country, but also—consciously and intentionally—Polish colleagues. These are contacts that help you understand the workplace better and develop professionally. Be proactive in reaching out. Do not wait for someone else to approach you first. Start conversations, take part in team discussions and meetings. In Poland, openness, politeness and natural behavior are appreciated.

Pay attention to work culture. Every country has its own rules—for example, around punctuality, communication and hierarchy. Sometimes the differences are invisible at first. Observe how your team works and adapt to these rules. If you do not know something, ask. When communication is clear, it is easier to build good relationships and avoid misunderstandings.

A network of professional contacts is one of the most valuable resources you can build in a new country. Sometimes it may be even more important than formal qualifications. Polish remains the most important tool for building relationships. Knowing the language makes it possible to fully participate in the informal life of the team. At the Ocalenie Foundation, we organize free Polish language courses twice a year. We publish information about enrolment on our website, in the “Polish Language Learning” section.

Integration and professional development—a lot depends on you

After you start a new job, you can also do a lot to shorten the time you need to adapt to the company. If the employer does not offer this option during the onboarding stage, it is worth asking if a mentor can be assigned to you—ideally a person of the same nationality who already knows the company culture and can explain its unwritten rules.

According to research, foreigners are most willing and able to learn Polish while doing their everyday work. This directly supports further communication and cooperation in the team (Gi Group 2024). It is therefore useful to try to join mixed-nationality teams, because everyday cooperation with Polish colleagues is the most effective way to build mutual understanding and improve your Polish.

Poles value diligence, independence and respect for shared rules in their colleagues. A proactive approach to work—if agreed with your supervisor—is usually seen positively.

Professional integration is a process that requires patience and a thoughtful approach. If you approach it consciously, it brings results. Remember that time spent in the country works in your favor. Statistics show that the longer you stay in Poland and the more communication barriers you overcome, the better your chances become of getting promoted and finding employment that matches your qualifications (Deloitte, ISP, Ipsos 2026).

Sources:

• Derewicz M., Kułakowski M., Strojny A. (2025), Zatrudnienie cudzoziemców – aspekty prawa pracy, dochodzenia roszczeń i ubezpieczeń społecznych, Polskie Towarzystwo Gospodarcze, Warszawa.
• Dębkowska Katarzyna, Kłosiewicz-Górecka Urszula, Szymańska Anna, Wejt-Knyżewska Aleksandra, Zybertowicz Katarzyna (2024), Polacy o cudzoziemcach na rynku pracy – fakty, mity, opinie, Polski Instytut Ekonomiczny, Warszawa.
• Kubiciel-Lodzińska Sabina, Solga Brygida (2023), The Challenges of Integrating Ukrainian Economic Migrants and Refugees in Poland, Intereconomics.eu, vol. 58, nr 6, 2023, https://www.intereconomics.eu/contents/year/2023/number/6/article/the-challenges-of-integrating-ukrainian-economic-migrants-and-refugees-in-poland.html, dostęp: 15.07.2026.
• Migracja w Polsce. Fakty, wpływ, kierunki działania (raport), Deloitte, Instytut Spraw Publicznych, Ipsos, 2026, https://www.ipsos.com/sites/default/files/ct/news/documents/2026-05/migracja-w-polsce-fakty-wplyw-kierunki-dzialania_pl_1780051131.pdf, dostęp: 15.07.2026.
• Analysis of the impact of refugees from Ukraine on the economy of Poland (raport), Deloitte, UNHCR, czerwiec 2025.
• Zatrudnianie cudzoziemców w Polsce. Wyzwania i szanse (raport), Gi Group, grudzień 2024, https://pl.gigroup.com/wp-content/uploads/sites/15/Zatrudnianie-cudzoziemcow-w-Polsce-wyzwania-i-szanse-_-Raport-Gi-Group-2024.pdf.pdf , dostęp: 15.07.2026.
• Strzelecki Paweł, Growiec Jakub, Wyszyński Robert (2025), How Much Are Ukrainian Refugees Contributing to the Polish Economy?, NBP Working Paper No. 376, Warszawa.

Dr. Agata Małgorzata Chutnik – Assistant Professor at the Department of Management Theory at SGH Warsaw School of Economics, specializing in migrant entrepreneurship, cross-cultural management, and the role of cultural capital in business development. She combines an interdisciplinary educational background with international experience and practical collaboration with businesses. She conducts cross-cultural training for international organizations and corporate clients aimed at developing intercultural competencies, improving communication in culturally diverse teams, and increasing collaboration efficiency in international environments. She presents as an expert at events focused on working in international teams and the migrant labor market. She is fluent in English, Russian, and Lithuanian.

She leads research projects, including those funded by the National Science Centre (NCN), examining the importance of cultural capital in business activities conducted by foreign nationals and analyzing success strategies of migrant entrepreneurs in Poland. She actively participates in international research consortia under CIVICA – The European University of Social Sciences (including RE-EMERGE and TRANSCONNECT), where, as part of a research group, she conducts studies on forced migrant entrepreneurship, social innovation, and migration policies in Europe. She is a member of the Project Advisory Board (PAB) for ESF+ OPPORTUNITY, implemented by the IRC and partners, and actively participates in Skill Alliance Poland, a network of organizations focusing on professional integration and the migrant labor market. She specializes in advanced qualitative methods, including narrative and longitudinal research, carrying out in-depth analyses involving entrepreneurs, public institutions, and international organizations. Her work provides valuable data on barriers and success factors in the growth of migrant-owned businesses.

Page created as part of the FAMI Project FAMI.02.01-IZ.00-0087/25: "Together for social cohesion. Long-term integration of foreigners in the host society". Project duration: 01.01.2026 – 31.12.2028.

Робота – це не лише джерело доходу, а і ключ до інтеграції в новому суспільстві. Саме в середовищі праці люди, які приїхали з-за кордону, регулярно контактують із членами приймаючого суспільства.

Стабільна робота дає можливість іноземцям та іноземкам повернути відчуття контролю над власним життям, а також дозволяє впорядкувати різні його сфери. Водночас професійна активність є важливим чинником, який впливає на прийняття мігрантів у Польщі. Дослідження показують, що поляки цінують, коли іноземці мають роботу, дотримуються законів, перебувають у країні легально, є фінансово незалежними, а також сплачують податки й внески на соціальне страхування (Deloitte, ISP, Ipsos, 2026). Отже, входження на ринок праці має значення не лише з погляду економіки.

Стосунки в командах: можливості та ризики

Згідно з дослідженнями, аж 88% опитаних іноземців позитивно оцінюють професійні стосунки з поляками. Цей показник вищий, ніж у випадку спілкування з сусідами або контактів у сфері торгівлі та послуг: 83% і 82% відповідно (Deloitte, ISP, Ipsos, 2026). Регулярна співпраця, яка базується на зрозумілих правилах і спільних цілях, допомагає будувати довіру та взаєморозуміння. Не дивно, що саме в робочому середовищі найшвидше змінюються упередження і зникає відчуття відчуження. Щоденне виконання спільних завдань зближує ефективніше за будь-яку інтеграційну програму.

Проте існують також певні перешкоди в побудові стосунків. Серед найбільш поширених виділяють:

• комунікаційний бар’єр;
• так звані “мовні пастки” — вирази, які звучать схоже різними мовами, але мають відмінне значення, наприклад, деякі слова польською й українською;
• відмінності в стилі роботи та організаційній культурі, зокрема різний підхід до ієрархії, часу, обов’язків і професійного етикету;
• стереотипи й страх перед незнайомою культурою (Gi Group, 2024).

Попри значне зростання кількості міжнародних команд у Польщі, досі лише небагато компаній – найчастіше найбільші – проводять навчання щодо роботи в такому середовищі (PIE 2024, Gi Group 2024). Отож, польські працівники іноді можуть не знати, як звернутися до своїх колег-іноземців. Тут ініціатива – на твоєму боці.

Більше про перешкоди на ринку праці можна прочитати у звіті Фонду Ocalenie «Невикористаний потенціал. Робота нижче компетенцій іноземців і іноземок з-за меж Європейського Союзу». „Niewykorzystany potencjał. Praca poniżej kompetencji osób cudzoziemskich spoza Unii Europejskiej”.

Чому професійні стосунки є важливими для твоєї кар’єри?

По-перше, професійні стосунки відкривають доступ до прихованого ринку праці. Багато вакансій ніколи не потрапляють в інтернет. Інформація про них розповсюджується у вузьких колах знайомих, співпрацівників або родини. У багатьох компаніях охочіше беруть на роботу людей за рекомендаціями, бо їм легше довіряти. Саме тому відсутність контактів може обмежувати твої карʼєрні можливості, навіть якщо ти маєш високу кваліфікацію. На початковому етапі перебування в Польщі багато іноземців знаходять таку мережу контактів серед інших мігрантів. Проте поступово важливішими мають ставати професійні взаємини з поляками, бо саме вони часто дозволяють отримати доступ до кращих пропозицій.

По-друге, професійні стосунки допомагають отримати підвищення або змінити роботу на кращу. На початку багато іноземців працюють на простіших посадах, часто нижче своєї кваліфікації та освіти. Це нормальний етап. Однак із часом, коли ти знайомишся з новими людьми, то починаєш краще розумієш ринок праці, що допомагає тобі отримати підвищення або змінити роботу на ту, яка відповідає твоїм умінням.

По-третє, професійні взаємини допомагають краще орієнтуватися в середовищі праці. Не всі правила на робочому місці прописані. Дуже багато речей ти дізнаєшся лише завдяки щоденному спілкуванню з іншими людьми. Розмови зі співпрацівниками показують, як виглядає комунікація в команді, як ухвалюють рішення і чого насправді очікують на певній посаді. Поступово ти вчишся, як розмовляти з керівниками, як поводитися в складних ситуаціях і якою є культура роботи компанії. Такі знання дуже важливі, особливо якщо в майбутньому ти хочеш обіймати більш відповідальні посади.

І по-четверте, спілкування з колегами сприяє дружній атмосфері в колективі. На таку роботу хочеться приходити. Там працюється краще й легше розвиватися. А це може допомогти отримати підвищення

Як будувати професійні контакти: практичні поради для іноземців та іноземок

Побудова стосунків на роботі та в суспільному житті після приїзду до Польщі потребує свідомого підходу. Від контактів з іншими значною мірою залежить швидкість адаптації в новому середовищі. Нижче ти знайдеш кілька практичних порад.

Вивчай польську мову. Знання мови – це найважливіший крок. Завдяки цьому ти зможеш вільно розмовляти зі співпрацівниками й почуватися частиною групи. Навіть базовий рівень дуже допомагає в інтеграції. Дослідження показують, що аж 87% поляків очікують, що іноземці, які оселяються в Польщі, навчаться говорити польською. (Deloitte, ISP, Ipsos, 2026). Ба більше, ті, хто вільно володіє місцевою мовою мають у середньому на кількасот злотих вищу місячну зарплату. (Deloitte для UNHCR 2025).

Використовуй свою мережу контактів серед мігрантів. Спілкуйся із людьми, які щойно приїхали, а також із тими, хто живе в Польщі довше. Зустрічі зі співвітчизниками є гарним початком успішного перебування в Польщі. Більш досвідчені мігранти часто діляться цінною інформацією про умови життя та неписані правила, які діють у польських компаніях.

Не бійся звертатися до неурядових організацій і центрів підтримки мігрантів. Вони можуть допомогти тобі не лише з формальностями, а й зі знайомством із новими людьми. Участь у проєктах таких організацій може стати нагодою для отримання корисних контактів. У Фонді Ocalenie ти можеш отримати безкоштовні карʼєрні консультації та взяти участь у тренінгах з орієнтації на польському ринку праці.

Будуй стосунки поза власною групою. На роботі намагайся спілкуватися не лише з людьми зі своєї країни, а й з польськими колегами. Саме такі контакти допомагають краще зрозуміти робоче місце і професійно розвиватися. Будь активним у спілкуванні. Не чекай, поки хтось першим до тебе підійде. Починай розмови та бери участь у зустрічах команди. У Польщі часто цінують відкритість, ввічливість і природність.

Звертай увагу на культуру роботи. Кожна країна має свої правила, наприклад, щодо пунктуальності, способу комунікації або ієрархії. Іноді відмінностей не видно одразу. Спостерігай, як працює твоя команда, й адаптуйся до цих правил. Якщо чогось не знаєш, то питай. Відкрита комунікація допоможе тобі уникати непорозумінь.

Мережа професійних контактів – це один із найцінніших ресурсів для людини, яка починає життя в новій країні. Іноді вона може бути навіть важливішою за формальні кваліфікації. При цьому польська мова залишається головним чинником для успішної побудови професійних стосунків. У Фонді Ocalenie ми організовуємо безкоштовні курси польської мови. Набір проводиться двічі на рік. Більше інформації можна знайти на нашій інтернет-сторінці в розділі «Курси польської мови».

Як пришвидшити адаптацію на робочому місці?

Побудова професійних стосунків є важливим, але не єдиним елементом інтеграції у польському робочому середовищі. Щоб пришвидшити процес адаптації, варто зробити кілька простих кроків.

Запитай про можливість призначити тобі ментора, якщо компанія сама не запропонує тобі таке рішення під час онбордингу. Найкраще, щоб це була людина тієї самої национальності, яка вже знає культуру компанії та може пояснити неписані правила, що в ній діють.

Намагайся працювати в змішаних за національністю командах. Згідно з дослідженнями, іноземці найохочіше й найефективніше вивчають польську мову під час виконання щоденної роботи. (Gi Group 2024).

Проявляй ініціативу. Поляки цінують у співпрацівниках проактивний підхід, працьовитість і самостійність. Однак памʼятай про дотримання правил та погодження дій із керівником.

Професійна інтеграція – це процес, який потребує терпіння і планування. Пам’ятай, що час, проведений у країні, працює на твою користь. Статистика показує, що разом зі збільшенням тривалості перебування в Польщі та подоланням комунікаційних бар’єрів поступово зростають шанси на підвищення і працевлаштування, яке відповідає твоїй кваліфікації (Deloitte, ISP, Ipsos, 2026).

Джерела:

• Derewicz M., Kułakowski M., Strojny A. (2025), Zatrudnienie cudzoziemców - aspekty prawa pracy, dochodzenia roszczeń i ubezpieczeń społecznych. Szanse i wyzwania związane z rosnącym zatrudnieniem cudzoziemców [Працевлаштування іноземців: аспекти трудового права, захисту прав і соціального страхування. Можливості та виклики, пов’язані зі зростанням працевлаштування іноземців], PTG, ISBN 978-83-965509-5-8.
• Dębkowska, K., Kłosiewicz-Górecka, U., Szymańska, A., Wejt-Knyżewska, A., Zybertowicz, K. (2024), Polacy o cudzoziemcach na rynku pracy – fakty, mity, opinie [Поляки про іноземців на ринку праці: факти, міфи, думки], Polski Instytut Ekonomiczny, Warszawa.
• Kubiciel-Lodzińska S., Solga B. (2023), The Challenges of Integrating Ukrainian Economic Migrants and Refugees in Poland [Виклики інтеграції українських економічних мігрантів і біженців у Польщі], Intereconomics, 58(6), 326-332, DOI: 10.2478/ie-2023-0067
• Raport Deloitte, ISP, Ipsos (2026), Migracja w Polsce. Fakty, wpływ, kierunki działania [Міграція в Польщі. Факти, вплив, напрями дій].
• Report Deloitte dla UNHCR (2025), Analysis of the impact of refugees from Ukraine on the economy of Poland [Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі].
• Raport Gi Group (2024), Zatrudnianie Cudzoziemców W Polsce. Wyzwania i szanse [Працевлаштування іноземців у Польщі. Виклики та можливості].
• Strzelecki P., Growiec J., Wyszyński R. (2025), How Much Are Ukrainian Refugees Contributing to the Polish Economy? [Який внесок українські біженці роблять в економіку Польщі?], NBP Working Paper No. 376.

Д-р Агата Малгожата Хутнік - Доцентка кафедри теорії управління Варшавської школи економіки (SGH), спеціалізується на підприємництві мігрантів, міжкультурному менеджменті та ролі культурного капіталу в розвитку бізнесу. Поєднує міждисциплінарну освіту з міжнародним досвідом та практикою співпраці з бізнесом. Проводить міжкультурні тренінги для міжнародних організацій та бізнесу, спрямовані на розвиток міжкультурних компетенцій, покращення комунікації в культурно різноманітних командах та підвищення ефективності співпраці в міжнародному середовищі. Виступає як експертка на заходах, присвячених роботі в міжнародних командах та ринку праці мігрантів. Вільно володіє англійською, російською та литовською мовами.

Керує дослідницькими проєктами, зокрема фінансованими Національним центром науки (NCN), що стосуються значення культурного капіталу в веденні підприємницької діяльності іноземцями та аналізують стратегії успіху підприємців-мігрантів у Польщі. Бере активну участь у міжнародних дослідницьких консорціумах CIVICA – The European University of Social Sciences (зокрема RE-EMERGE та TRANSCONNECT), де в рамках дослідницької групи вивчає підприємництво вимушених мігрантів, соціальні інновації та міграційну політику в Європі. Вона є членкинею Дорадчої ради проєкту (PAB) ESF+ OPPORTUNITY, що реалізується IRC та партнерами, а також бере активну участь у Skill Alliance Poland — мережі організацій, які займаються професійною активацією та ринком праці мігрантів. Спеціалізується на передових якісних методах, включаючи наративні та лонгітюдні дослідження, проводячи поглиблені аналізи за участю підприємців, державних установ та міжнародних організацій. Її роботи надають дані про бар'єри та фактори успіху в розвитку компаній, створених мігрантами.

Стаття створена в рамках Проєкту FAMI.02.01-IZ.00-0087/25: «Разом задля соціальної згуртованості. Довгострокова інтеграція іноземців у приймаюче суспільство». Тривалість Проєкту: 01.01.2026 – 31.12.2028.

<a h